Віку — Фразеологічний словник української мови

Виходити з віку див. виходити

Вкоротити ~ див. вкоротити

Добивати ~ див. добивати

До віку вічного.

  • 1. Усе життя, протягом усього життя. В тата-мами не до віку вічного.
  • 2. Ніколи. Як вода в Чорному морі не переведеться, поки світ-сонця, так і в Січі до віку вічного не переведуться лицарі (П. Куліш). Пор.: по віки вічні; на віки вічні (в2 знач.).

Доживати віку див. доживати

До суду до віку див. суду

Збавляти ~ див. збавляти

З віку. Від природи, від народження. Ледащо — з віку ледащо (Укр. присл.).

На схилі віку див. схилі

Побачити ~ див. побачити

Позбавляти ~ див. позбавляти

Три чисниці до ~ див. чисниці

Укорочувати ~ див. укорочувати

Чужого ~ заживати див. заживати

На віку. У житті.

  • Омелько ще перший раз на віку йшов із вечерею, то мати йому й приказувала: — Гляди ж, Омелечку, не поперекидай! (Пчілка).
  • Як тільки свінуло, я прийшла сюди, блукала кругом палацу, никала по садку, щоб глянути на тебе востаннє на моєму віку,— сказала Тодозя (Н.-Лев.).

Протягом життя.

  • Слідом за ними виїхав і Демид Попович, присадкуватий козак, що багато натерпівся на віку своєму (Довж.).

Раз на віку див. раз.